- опол
- опол: опол тоодой см. тоо.
Кыргызча-орусча сөздүк . 2013.
Кыргызча-орусча сөздүк . 2013.
ополѣти — ОПОЛ|ѢТИ (4*), Ю, ИТЬ гл. Обгореть, опалиться: ѡбновлена бы(с) цр҃кы ст҃оѥ б҃ци Володимери. ˫аже бѣ ѡполѣла в великыи пожаръ. ЛЛ 1377, 139 об. (1194); и ополѣ рѹка ѥ˫а… по семь повѣшена бы(с) Пр 1383, 103в; како иль˫а не ѡполѣ || на колесницю… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ОПОЛ — отдел предварительной обработки литературы БАН Источник: http://www.ban.ru/about/struct/index.htm … Словарь сокращений и аббревиатур
ополісканий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
ополіскування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ополіскувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ополіскуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ополіскування — я, с. Дія за знач. ополіскувати … Український тлумачний словник
ополісканий — ополо/сканий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ополоскати … Український тлумачний словник
ополіскувати — ую, уєш, недок., ополоска/ти, ощу/, о/щеш, док., перех. Те саме, що обполіскувати … Український тлумачний словник
біополімерний — а, е. Що утворює біополімери, що складається з них … Український тлумачний словник
біополімер — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови